ПЕРША ГРАМАТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

     Багато хто вважає знамениту «Граматику» Мелетія Смотрицького, яка вперше була надрукована у 1619 році в місті Єв'є (поблизу Вільно), першою граматикою в історії української мови. Але це невірно. Граматика Смотрицького дійсно на багато років стала головним підручником на наших землях, але не української, а ... церковнослов'янської мови. За цим підручником, окрім українців навчалося також багато сербів, білорусів, росіян, зокрема, Михайло Ломоносов, для якого він став «вратами учености». 

А у 1643 році студент Паризького університету Іван Ужевич пише трактат «Граматыка словенскаıа написана прє[з] Їώанна Ужє́вича Словѧни́на; Слáвноѝ Акадємїѝ Пари[з]скоѝ в Тєωлогїѝ Студєнта в Пари́жу». Відомий також варіант цього манускрипту 1645 року під назвою: «Грамматыка словєнская зложє́на и напи́сана трүдомъ и прилєжáніє[м] Іωанна Ужє́вича словıани́на». 

     Рукопис Ужевича написаний латиною, однак наведені ним приклади україномовні. Ось характерна фраза: «сподѣваюсѧ, ижъ ми за мою працу нагородишъ». А в якості прикладу до глави «Складання віршів» Ужевич наводить такий двовірш:

Благословеный чловѣкъ, котрый служит Богу

И през цноты торуеть до неба дорогу.

Сьогодні рукописи Ужевича зберігаються у відділі рукописів Національної бібліотеки в Парижі та у міській бібліотеці міста Арраса, на півночі Франції.

Фактично це й була перша граматика української мови XVI-XVII століть, заснована на живій народній мові, яку тоді називали «простою мовою», хоча, насправді, за своїм складом вона зовсім не була «простою».

В манускриптах Івана Ужевича яскраво відбиті особливості української мови на фонетичному і граматичному рівнях, зокрема: вживання «і» замість «е», змішування «і» та «и», перехід «е» в «о» після шиплячих перед наступними твердими приголосними, давальній відмінок іменників чоловічого роду на –ові, вживання безособових дієслівних конструкцій на -но тощо. В «Граматиці» Ужевича наявні й діалектні особливості волинсько-поліських говорів північного наріччя української мови, а також деякі риси, притаманні білоруській і польській мовам.

І хоча ця граматика не була видана, вона міцно увійшла в науковий обіг. Так, вперше про неї згадує видатний вчений-візантолог А.Бандурі, її вивченням займалися такі відомі славісти, як Я.Копітар, Й.Добровський, О.Соболевський та інші.

      У 1970 році українськими вченими І.К. Білодідом та Є.М. Кудрицьким «Граматика» Ужевича була підготовлена до видання і видана в серії «Пам'ятки української мови».