МІФИ ТА ПРАВДА МОВОЗНАВСТВА. ЧАСТИНА І

Як формувалися слов’янські мови

Однією з найгостріших проблем в Україні була та залишається проблема мови. Та, передусім, мови української. Незважаючи на те, що Україна вже котрий рік є незалежною державою та, здавалося б, не має жодних перешкод для розвитку української мови, багато українців в східних і південних областях досі не бажають ні розмовляти українською, ні навчати дітей мові своїх пращурів та користуватися нею у повсякденному житті.

Таке небажання викликане глибоко вкоріненою думкою про деяку простонародність або навіть другосортнiсть української мови порівняно із «великою та могутньою» російською мовою. І за часів Російської імперії, і в Радянському Союзі ця думка старанно та з однаковим успіхом нав’язувалася українцям (малоросам) і великодержавними шовіністами, і пролетарськими інтернаціоналістами.

ДЕ НАРОДИВСЯ ОЛЕСЬ ГОНЧАР?

В усіх енциклопедіях та підручниках написано, що видатний український письменник Олесь Гончар народився 3 квітня 1918 року в слободі Сухій на Полтавщині. Однак це невірно. Насправді Олесь Гончар народився в слободі Ломівка на тодішній Катеринославщині (сьогодні це селище в межах сучасного Дніпропетровська). У дворічному віці після смерті матері він був відвезений родичами на Полтавщину. Тільки у 1930-ті роки майбутній письменник зміг приїхати до батьківської хати і побачитися з рідною сестрою, з якою був розлучений багато років тому. 

Будинок по вул. Клубній у Ломівці,
де народився письменник

А восени 1945 року, після закінчення війни, Олесь Гончар знов приїздить до Дніпропетровська, щоб продовжити навчання у місцевому університеті. Під час навчання він живе у сестри в Ломівці. Саме тут, у будинку №25 по вулиці Клубній, учорашній сержант радянської армії, а тепер студент Дніпропетровського державного університету працює над сторінками роману “Прапороносці”. В Ломівці були написані також його новели “Модри камінь”, “Співачка”, “Весна за Моравою”. Тут же було написано й чимало сторінок чи не найвідомішого сьогодні роману письменника “Собор”, в якому автор широко використав дніпропетровський матеріал. Після переїзду до Києва Гончар майже щорічно приїздив до Дніпропетровська і зупинявся в будинку сестри. Тут бували також А. Малишко, М. Нагнибіда та інші відомі українські письменники.