ХТО ВИГАДАВ КИРИЛИЦЮ?

       Чи знаєте ви, що азбука, яку ми впевнено називаємо «кирилицею» насправді була винайдена зовсім не Кирилом, одним із «солунських братів», які вважаються просвітителями слов’ян і вшановуються православною церквою, як рівноапостольні святі. Насправді вона була створена його учнем - болгарським просвітителем Климентом Охридським, який жив наприкінці ІХ – початку Х століть в місті Охрид, яке тоді входило до складу Болгарського царства, а нині знаходиться на території Республіки Македонія.

     Кирило ж винайшов ту абетку, яку тепер називають «глаголицею». Ця абетка, вигадана Кирилом, за давніх часів так і називалася - кирилиця. Найдавнішими пам'ятниками слов'янської писемності є написані цією абеткою у X столітті в Моравії так звані «Київські листки» та «Празькі уривки». І тільки згодом назва «кирилиця» стала пов'язуватися в народній свідомості з новою абеткою Климента Охридського, що набула більшого поширення серед слов'ян, оскільки саме ім'я Кирила жило в пам'яті слов'ян, як ім'я творця слов'янської писемності взагалі. А більш рання, але майже забута більшістю слов'янських народів, абетка отримала назву «глаголиці». При цьому, глаголиця – це не спеціальна назва; раніше так називали будь-яку абетку.

      Невірно й те, що перші слов'янські просвітителі були слов'янами. Насправді вони мали грецьке походження. Мефодій (світське ім'я і рік народження невідомі) та його молодший брат Кирило (світське ім’я Костянтин, народився у 827 році), діти провінційного візантійського воєначальника (друнгарія) на ймення Лев, були уродженцями грецького міста Фесалоніки (нині Салоніки), відомого серед слов'ян під назвою Солунь. Однак жителі Солуня, у тому числі й греки, зазвичай володіли тим болгаро-македонським діалектом, на якому говорила значна частина населення міста та його околиць. Не були виключенням і «солунські брати». У «Житії св. Мефодія» стверджується, що імператор Михайло, напучуючи майбутніх батьків слов'янської писемності, сказав: «Ви обоє солуняни, а усі солуняни добре говорять слов’янською». 

    Та напевно, не так вже важливо, хто насправді був творцем сучасної кириличної азбуки; головне, що саме подвижницька місіонерська діяльність Кирила та Мефодія сприяла поширенню писемності у слов’янському світі. А заслуги Климента Охридського у цій справі також були відзначені. Він, як і солунські брати, був канонізований православною церквою. Щоправда вшановується головно, як місцевий святий, у Болгарії та Македонії.