НЕПОМІЧЕНА РІЧНИЦЯ: 140 РОКІВ ЕМСЬКОМУ УКАЗУ

Якось тихо і непомітно пройшла в Україні річниця доволі знакової події. 30 травня (18 за ст. ст.) 1876 року російський імператор Олександр ІІ підписав в німецькому курортному містечку Бад-Емсі указ, який поповнив перелік заборон публічного використання і поширення друкованої літератури українською мовою і практично повністю заборонив її в Російській імперії. Про це сьогодні там нагадує пам'ятна дошка. Слідом за сумнозвісним циркуляром міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва, виданим на 13 років раніше, Емський указ забороняв не тільки друкувати книги на «малороссийском наречии», але й ввозити такі з-за кордону.

Негативні наслідки підписаного в Бад-Емсі 140 років тому документа для української історії важко переоцінити. Мета була ясною - придушити самостійний розвиток української культури. Жорсткі обмеження вживання української мови, порушення яких передбачало суворі покарання аж до каторги і навіть смертної кари, мали яскраво виражений імперський характер.

УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ, ЯКІ БУЛИ ПЕРШИМИ У СВІТІ

А чи знаєте ви, що перша у світі «Енциклопедія кібернетики» (в 2-х томах) вийшла 1973 року у Києві українською мовою. Рік по тому вона була перевидана там само російською.

Енциклопедія містить близько 1700 статей з інформатики, кібернетики (теоретичної, економічної і технічної) та обчислювальної техніки. Окремий цикл статей охоплює філософські та соціологічні питання кібернетики.

Вихід енциклопедії став результатом творчої співпраці Головної редакції Української Радянської Енциклопедії та Інституту кібернетики АН УРСР. Головним редактором став відомий поет, академік АН УРСР М. П. Бажан. У створенні енциклопедії узяли участь близько 600 науковців та спеціалістів у різних галузях знань зі 102 наукових та виробничих установ Радянського Союзу.